<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar</id>
  <title>Дед Чубарь</title>
  <subtitle>czubar</subtitle>
  <author>
    <name>czubar</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-03-28T13:24:56Z</updated>
  <lj:journal userid="14194728" username="czubar" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom" title="Дед Чубарь"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:7602</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/7602.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=7602"/>
    <title>Сине-желтые спички</title>
    <published>2009-03-28T13:24:56Z</published>
    <updated>2009-03-28T13:24:56Z</updated>
    <content type="html">&lt;table cellspacing="1" cellpadding="1" border="0" width="100%"&gt;&lt;tbody&gt;&lt;tr&gt;&lt;td align="center" width="150"&gt;&lt;img alt="" src="http://pic.ipicture.ru/uploads/090328/3HT7gdefU3.jpg" /&gt;&lt;/td&gt;&lt;td valign="top"&gt;&lt;br /&gt;Вот такие &amp;quot;свидомые&amp;quot; сине-желтые спички. Интересно, а в России есть подобное ? &lt;br /&gt;С медведями, пельменями, лаптями или хотя бы с ликом ВВП (в лаптях,&amp;nbsp;поедающем пельмени) ?&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:7399</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/7399.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=7399"/>
    <title>Распродажа книг</title>
    <published>2008-08-20T09:59:18Z</published>
    <updated>2008-08-20T09:59:18Z</updated>
    <content type="html">Продолжаю распродажу книг по украинской тематике. Осталось немного.&lt;br /&gt;Цены с самовывозом в Москве. Отправка почтой по России (можно наложенным платежем) и бандеролью на Украину (4-5 кг - 600 руб.)&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Дальше список книг..."&gt;&lt;br /&gt;  &lt;table cellspacing="0" cellpadding="0" border="0" width="935" x:str="" style="border-collapse: collapse; width: 704pt;"&gt;&lt;col width="49" style="width: 37pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="77" style="width: 58pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="424" style="width: 318pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="118" style="width: 89pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="42" style="width: 32pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="42" style="width: 32pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="89" style="width: 67pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;col width="94" style="width: 71pt;"&gt;&lt;/col&gt;  &lt;tbody&gt;&lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" width="49" class="xl27" style="height: 12.75pt; width: 37pt;"&gt;&lt;b&gt;&lt;a name="RANGE!A1:H70"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="77" class="xl27" style="width: 58pt;"&gt;&lt;b&gt;регион&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="424" class="xl27" style="width: 318pt;"&gt;&lt;b&gt;название&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="118" class="xl27" style="width: 89pt;"&gt;&lt;b&gt;автор&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="42" class="xl27" style="width: 32pt;"&gt;&lt;b&gt;цена&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="42" class="xl27" style="width: 32pt;"&gt;&lt;b&gt;есть&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="89" class="xl27" style="width: 67pt;"&gt;&lt;b&gt;из-во&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td width="94" class="xl27" style="width: 71pt;"&gt;&lt;b&gt;ISBN&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Публицистика   - Россия&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;История украинского сепаратизма&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Щеголев, С.Н.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;180&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89097-062-3&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Украинская болезнь русской нации&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;180&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89097-067-4&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Русская Галиция и "мазепинство"&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;240&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89097-067-4&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Вестник Юго-Западной Руси, нр 1&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;50&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Русь нерусская&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Каревин, Александр&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;160&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89097-068-2&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Очерки истории русского движения в Галичине в XIX-XX вв.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Пашаева, Нина&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;185&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;много&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ИТ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Украинская матрица&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Орлов&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;15&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;много&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Поколение&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Отрекаясь от русского имени&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Родин, Сергей&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;85&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Мост9Д&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89747-063-4&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Происхождение украинского сепаратизма&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ульянов, Николай&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;60&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Индрик&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Защитит ли Россия Украину?&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Холмогоров, Егор&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;80&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Европа&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-9739-0022-3&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;НАТО в Украине. Секретные материалы&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;70&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Европа&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-9739-0007-X&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Публицистика   - Украина&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Выборы и вилы&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Кушнарев, Евгений&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;180&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Довiра&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-507-209-9&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Тайная история Украины-Руси&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Бузина, Олесь&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;180&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Довiра&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl28"&gt;Кировоград&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl29" x:str="Украина – Россия: преодоление распада. "&gt;Украина –   Россия: преодоление распада.&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl30"&gt;Сидоренко С.Н.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;100&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;МиП&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Дезинфекция Истории&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Мирошниченко П.Я.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;170&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8722-00-0&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Планетарный спрут&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Качан, В.С.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;60&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Научно-популярное   - Россия&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Национальные истории в советском и постсоветских государствах&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Аймермахер, К.; Бордюгова, Г.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;570&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Фонд Фридриха Наумана, АИРО-ХХ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-88735-112-8&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Древнерусская народность: воображаемая или реальная&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Толочко, П.П.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;380&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Алтея&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-89329-783-0&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Империя Романовых и национализм&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;120&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;НЛО&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-86793-591-7&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Украинский брестский мир&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Михутина, Ирина&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;90&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Европа&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-9739-0090-8&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Гибель права: легитимность в "оранжевых революциях"&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Мерзове&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;95&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Европа&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине 1918-1921. Документы и   материалы&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Данилова, В.; Шанина, Т.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;450&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;РОССПЭН&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Крым. Врангель. 1920 год&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;270&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;социально-политическая Мысль&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-902168-71-6&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Украинская и белорусская катехетическая традиция конца XVI-XVIII вв.   Становление, эволюция и проблема заимствований&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Маргарита Корзо&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;220&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Канон+ОИ "Реабилитация"&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-88-373-190-2&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Между Римом и Царьградом. Генезис Брестской церковной унии 1595 - 1596   гг.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Дмитриев, М.В.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;270&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;МГУ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-211-04463-0&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Научно-популярное   - Украина&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Крым&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Украина: Соборность и регионализм&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;А.В. Мальгин&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;100&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Картографическое наследие Гийома Левассера-де-Боплана об Украине&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Олейников А.А.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Радуга&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8325-50-8&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Велика Вітчизняна війна. Спогади та роздуми очевидця&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Федір Пігідо-Правобережний&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;80&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Смолоскип&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Роль козацтва в історії Донецького регіону&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Каштан&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Солянi промисли Донеччини в XVII-XVIII ст.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Пiрко В., Литвиновська М.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Східний видавничий дім&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-7804-81-X&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Іноземні капітали у вугільній та металургійній промисловості Донбасу і   Придніпровя (1861-1914)&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Щербініна, О.В.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ТОВ «Юго-Восток,Лтд»&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-374-833-8&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Культура русского и украинского крестьянства (1760-1861 гг.)&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Мирошниченко П.Я.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;160&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;ДонГИИИ&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-7763-1770-3&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Донецк&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Кримiнальна злочиннiсть i боротьба з нею в Донбасi (1919-1929)&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Мiхеева, О.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Восточный издательский дом&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-7804-77-1&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Харьков&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Спогади про моє життя та мiй час&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Роммель, К.-Д.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;110&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Майдан&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-7903-29-X&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;50 лет фехтованию в Луганске&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;А.А. Гозман&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;100&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Шико&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-44-9&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td x:str="Свидетели времени "&gt;Свидетели времени&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ю.С. Сумишин, А.И. Поболелов&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;120&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Шико&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Українсько-французькі зв язки в особах, подіях та легендах.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ткаченко А.Ф.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;210&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Шико&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-55-4&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Украинский   фашизм&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Нацiоналiзм. Антологiя&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;320&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Смолоскип&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8499-42-5&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl28"&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl29"&gt;Без права на реабилитацию, книга 1 и 2&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl30"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;200&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl28" style="border-top: medium none;"&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl29" style="border-top: medium none;"&gt;ОУН-УПА: Правдивая история&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl30" style="border-top: medium none;"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;100&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Киев&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Документы изобличают&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;130&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Канада&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Dowody zbrodni OUN i UPA&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Poliszczuk, Wiktor&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;1500&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Канада&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Гiрка правда. Злочиннiсть ОУН-УПА&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Полiщук, Вiктор&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;320&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;самиздат&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" class="xl26" colspan="2" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Закарпатье&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl28"&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl29"&gt;Язык Подкарпатской Руси&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl30"&gt;Геровский, Г.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;80&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;много&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Россия&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918-1945&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Пушкаш, Андрей&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;190&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;дост.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Европа&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;5-9739-0083-5&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ужгород&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Замки Подкарпатской Руси.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Поп Д., Поп И.&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;90&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ужгород&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Iсторiя Подкарпатскоï Руси&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Д.Поп, I.Поп&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;190&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;80-7277-237-6&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ужгород&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Путешествие по архитектурным памятникам Подкарпатской Руси&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Дмитрий Поп, Иван Поп&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;170&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;0-9720175-0-X&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;   &lt;td height="18" style="height: 13.5pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl28"&gt;Ужгород&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl29"&gt;Энциклопедия Подкарпатской Руси&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl30"&gt;Иван Поп&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;360&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;немн.&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Ужгород&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Словарь русинсько-украйинсько-руський и русско-украинско-русинский&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;Дмитрий Поп&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;320&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl24"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" class="xl26" colspan="3" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Художественная   литература&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl31"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl26"&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Грозди жизни&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-7566-14-5&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Души лампадный свет&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-05-8&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Свеча судьбы&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-678-086-0&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Равноапостольная княгиня Ольга&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-17-1&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Святой апостол Андрей Первозванный&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-68-6&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt;  &lt;tr height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;   &lt;td height="17" style="height: 12.75pt;"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Луганск&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Сергей Добронин&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Лазор, Лидия&lt;/td&gt;   &lt;td align="right" class="xl27" x:num=""&gt;195&lt;/td&gt;   &lt;td class="xl25"&gt;мало&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;Литература&lt;/td&gt;   &lt;td&gt;966-8526-78-3&lt;/td&gt;  &lt;/tr&gt; &lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:7026</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/7026.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=7026"/>
    <title>Крымское вино, да не то...</title>
    <published>2008-05-12T15:40:31Z</published>
    <updated>2008-05-12T15:40:31Z</updated>
    <content type="html">Люблю белые сухие вина. Riesling, Gruener Veltliner или что-нибудь подобное кисленькое. Найти такое в Москве сложно, поэтому временами приходится экспирементировать с местным пойлом.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="будьте бдительны !"&gt;&lt;br /&gt;&lt;div align="center"&gt;&lt;img alt="" src="http://img223.imageshack.us/img223/6201/krymskoefa1.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align="center"&gt;&lt;i&gt;Крымское вино ... потому что из города Крымска Краснодарского края ! Стрелял бы...&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;&lt;/div&gt;&lt;br /&gt;Напомнило чью-то из комиков пародию. "Метро Тимерязевская ... это химик такой был, Тимерязевский".&lt;br /&gt;Интересно, а где-нибудь в Таджикистане, есть такой город Французск ? Вот там духи делать !</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:6891</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/6891.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=6891"/>
    <title>Киев - русский город</title>
    <published>2008-04-18T08:20:13Z</published>
    <updated>2008-04-18T08:20:13Z</updated>
    <content type="html">&lt;center&gt;&lt;img align="middle" src="http://www.ellf.ru/uploads/posts/2008-04/1208395686_marazm_21.jpg" alt="" /&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:6570</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/6570.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=6570"/>
    <title>czubar @ 2008-04-03T20:09:00</title>
    <published>2008-04-03T16:11:15Z</published>
    <updated>2008-04-03T16:11:15Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://www.natochannel.tv/"&gt;http://www.natochannel.tv/&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Все, пошел покупать спутниковую антенну и бочку кетчупа ... с лапшой-то проблемы решились.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:6192</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/6192.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=6192"/>
    <title>Имперская политика Габсбургов в одном абзаце.</title>
    <published>2008-04-03T13:51:36Z</published>
    <updated>2008-04-03T13:51:36Z</updated>
    <content type="html">Habsburgs Politik war bis zu Josef II. auf die Vermeidung nationaler Gegensaetze ausgerichtet; das Haus Habsburg, die Casa d'Austria, war der groesste Ueberbau, der Unterbau war autonom und durch Jahrhunderte vielschichtig und faerbig. Die Voelker blieben, was sie immer waren. Ihre Verpflichtung galt nicht dem Staatsganzen der Monarchie, sondern dem unmittelbaren Souveraen, der sich als pater patriae verstand und sein Recht stets nur in Uebereinstimmung mit der vielfaeltigen lokalen nationalen Traditionen auszuueben bestrebt war.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Hans Magenschab, Josef II. Oesterreichs Weg in die Moderne. S.94&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Политика Габсбургов до Йозефа II была направлена на предотвращение национальных противоречий; Дом Габсбургов, Casa d'Austra, был самой большой надстройкой, базис которого был автономным и стал сквозь столетия многослойным и многоцветным. Народы оставались такими, какими они всегда были. Их обязательства относились не к государственному целому монархии, а непосредственно суверену, который понимал себя как pater patriae и стремился пользоваться своим правом только в соответствии с разнообразными местными традициями.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ганс Магеншаб, Йозеф II, Путь Австрии в &lt;a href="http://credonew.ucoz.ru/publ/21-1-0-142"&gt;модернизм&lt;/a&gt;., стр 94</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:6097</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/6097.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=6097"/>
    <title>Голубые береты - Ансамбль ВДВ России</title>
    <published>2008-04-01T20:40:08Z</published>
    <updated>2008-04-01T20:40:08Z</updated>
    <content type="html">Продолжая "музыкальную" тему, не могу не упомянуть "Голубые береты". &lt;br /&gt;Околоармейский (?) коллектив, правда без пафоса Любэ.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оф.сайт - &lt;a href="http://berets.ru/"&gt;http://berets.ru/&lt;/a&gt;, менее официальный, зато со многими песнями - &lt;a href="http://blueberets.ru/index.php?pid=5"&gt;http://blueberets.ru/&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вообще, удивительно, что такие песни еще остались в России, а тем более в около-государственной среде.&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/pamyatizbrannoe01/20.Golubie_bereti_-_Ne_szhigaj_mostov.mp3"&gt;Не сжигай мосты&lt;/a&gt; (5,9 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/otvojnidovojni94/04.Golubie_bereti_-_Russ.mp3"&gt;Русь&lt;/a&gt; (6,1 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/pamyatizbrannoe01/13.Golubie_bereti_-_Granicy.mp3"&gt;Границы&lt;/a&gt; (3,7 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/pamyatizbrannoe01/09.Golubie_bereti_-_Rasskazhi_otec.mp3"&gt;Отец&lt;/a&gt; (4,2 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Память (3,7 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/pamyatizbrannoe01/06.Golubie_bereti_-_Pogony_Rossii.mp3"&gt;Погоны&lt;/a&gt; (4,0 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/otvojnidovojni94/02.Golubie_bereti_-_Spasibo_gospodin_Prezident.mp3"&gt;Президент&lt;/a&gt; (6,9 Мб) -- кроют президента чуть ли не матом.&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/ranennijgorod02/08.Golubie_bereti_-_Rossiya.MP3"&gt;Россия&lt;/a&gt; (2,6 Мб)&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;a href="http://blueberets.ru/music/gb/ehdolya02/03.Golubie_bereti_-_Potomuchto_russkie_mi.MP3"&gt;Потому что русские мы&lt;/a&gt; (2,8 Мб)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:5680</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/5680.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=5680"/>
    <title>Сколько ж надо было пить, что б такое слушать...</title>
    <published>2008-04-01T20:23:41Z</published>
    <updated>2008-04-01T20:23:41Z</updated>
    <content type="html">Разбирая свои завалы, нашел старенькую кассету, еще из студенческих годов (96-98 гг.)&lt;br /&gt;Послушал и ужаснулся ... это ж когда было, и сколько я тогда пил-то. А потом еще прислушался, и ничего так...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Даруй мени мамо (Руся, как оказалось)&lt;br /&gt;Старенький трамвай (акапелло - Піккардійська Терція, как оказалось)&lt;br /&gt;ДДТ/Чайф/Цой&lt;br /&gt;Czerwony Gitary (найпекнейши су польски дзивчины)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;под конец (2003-5) еще на Vanilla Ninja подсел, собственно на Maarju Kivi, и Alizee (скачал для полировки французского, перед поездкой в Брюссель).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вообще, в России слишком мало по радио звучит музыки из ближнего (СНГ), среднего (ЦВЕ) и дальнего (Франция, Германия) зарубежья. "Этно- и коммерц-поп" из той же Австрии (Falco, EAV, Кристина Штюрмер)&amp;nbsp; ничем не хуже всяких Билайнов, Пугачей и прочих "зирок" и "спивачек". Язык правда знать надо...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:5442</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/5442.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=5442"/>
    <title>Медведев: Как все начиналось...</title>
    <published>2008-03-17T10:35:44Z</published>
    <updated>2008-03-17T10:35:44Z</updated>
    <content type="html">&lt;lj-embed id="1" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:5162</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/5162.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=5162"/>
    <title>Шевченкомания...</title>
    <published>2008-03-11T11:27:09Z</published>
    <updated>2008-03-11T11:27:09Z</updated>
    <content type="html">Три страницы по Шевченко на Украинских страницах последние 5 дней дают суммарно по 32,4% всех запросов на сайт (тендеция +++). По поисковым словам "Тарас Шевченко" и "Олесь Бузина" Украинские страницы попали у Googla в первые 10 результатов.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ни фига себе "дооптимизировался" до &lt;b&gt;шевченковского сайта&lt;/b&gt;, йоклмене... а может также взяться за Грушевского, Бандеру и Мазепу ? Свидомым будет что почитать :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:4776</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/4776.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=4776"/>
    <title>czubar @ 2008-02-21T01:15:00</title>
    <published>2008-02-20T22:22:11Z</published>
    <updated>2008-02-20T22:22:11Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="3"&gt;Мир тесен, однако ... по крайней мере в ЖЖ&lt;br /&gt;&lt;a href="http://pathfinder.net.ru/ljgraph?user=&amp;amp;user="&gt;http://pathfinder.net.ru/ljgraph?user=&amp;amp;user=&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:4606</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/4606.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=4606"/>
    <title>Главное - красиво сказать !</title>
    <published>2008-02-18T09:33:14Z</published>
    <updated>2008-02-18T09:33:14Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;14. В. Ющенко: &lt;i&gt;«Опосередкований тиск на гривню девальвації російського рубля може бути мінімізований, якщо валютна система України отримає комплексний позитивний сигнал»&lt;/i&gt;. (из Толочко П.П., Несповідимі путі України, стр. 236)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Из кучмовской "После майдана" понравилось &lt;i&gt;"Чем быстрее сделаешь, тем меньше разворуют"&lt;/i&gt;. Почувствуйте разницу, как говорят...&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:4140</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/4140.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=4140"/>
    <title>Австрийцы жгут ... в баре</title>
    <published>2008-02-11T20:49:57Z</published>
    <updated>2008-02-11T20:49:57Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;Венский аэропорт Schwechat, зона вылета в нешенгенские страны (гэйты A). Милый такой паб, где (если есть время и место) можно перекусить, и дожидаясь посадки попить пивка. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Read more..."&gt;&lt;font size="4"&gt;Бар как бар -- пиво-вино, водка, виски ... и на барной стойке, ровно где наливают пиво в бокалы ... табличка "Пейте Кока-Колу !". И ведь подсвечивают ее еще !&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align="center"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;img alt="" src="http://img218.imageshack.us/img218/4117/img4075zk8.jpg" /&gt;&lt;/font&gt;&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;br /&gt;Курить там, кстати, можно было. Но, боюсь, скоро запретят, и заменят напитки на зеленый чай, а из еды оставят только шпинат с редиской... &lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:3905</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/3905.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=3905"/>
    <title>Австрийцы жгут ... на катке</title>
    <published>2008-02-11T20:39:07Z</published>
    <updated>2008-02-11T20:52:10Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;В Вене перед зданием Ратуши есть большая площадь, и уже доброй традицией стало устраивать там всякие общественные мероприятия культурного, развлекательного и спортивного плана. Перед Рождеством - Рождественнскую Ярмарку (Weihnachtsmarkt), летом - кинофестивали или бесплатные показы трансляций (или записей) оперы/концертов.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Зимой делают каток для катания на коньках. В этот раз решили соригинальничать, и не просто залили площадку, а сделали ледяные дорожки, которые идут по прилегающиму парку ! Вечером деревья подсвечиваются еще разными фанариками и выглядит действительно сказочно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Read more..."&gt;&lt;font size="4"&gt;Так вот. Будучи там, бросилось в глаза картинка, которая заставила долго и упорно думать про себя "ржунемогу". На фото внизу виден въезд и выезд с дорожек на главный каток:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align="center"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;center&gt;&lt;a target="_blank" href="http://img85.imageshack.us/my.php?image=img4070jk9.jpg"&gt;&lt;img alt="" src="http://img85.imageshack.us/img85/4653/img4070jk9.jpg" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;&lt;/font&gt;&lt;br /&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;center&gt;&lt;/center&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;font size="4"&gt;Дорожки сделали односторонними, и установили у въезда дорожные знаки ("Кирпич" и "Объезд справа", или как там) &lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;font size="4"&gt;!&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;font size="4"&gt;!&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;font size="4"&gt;! На другом выезде повесили что-то типа "Крутой спуск". Все правильно сделано, но немецкое "Ordnung muss sein !" ("Порядок должен быть !") на катке после пары глинтвейнов пробило до слез :)))&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:3596</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/3596.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=3596"/>
    <title>Письмо 1831 года</title>
    <published>2008-02-11T20:22:48Z</published>
    <updated>2008-02-11T20:22:48Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;Купил письмо из Mikolaiow в Lemberg (Львов), датированное 4 ноября (1)831 г. Ничего особенного, скорее всего официальная переписка уездной администрации с краевой. &lt;/font&gt;&lt;font size="4"&gt;Текст письма на латыни (что особенно симпатично в письме, ибо на польском аль немецком не взял бы), и судя по водяным знакам возможно как-то связано с медициной.&lt;/font&gt;&lt;font size="4"&gt; Просто понравилось состояние, и захотелось заиметь в частную собственность.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Латынью не силен особенно, поэтому если кто-то сможет перевести содержимое письма, то был бы преглубочайше благодарен.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;table width="100%" cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" align="" summary=""&gt;&lt;tbody&gt;&lt;tr&gt;&lt;td align="center"&gt;конверт&lt;/td&gt;&lt;td align="center"&gt;внешний лист &lt;br /&gt;(обертка)&lt;/td&gt;&lt;td align="center"&gt;текст письма&lt;/td&gt;&lt;td align="center"&gt;водяной знак&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="text-align: center;"&gt;&lt;a target="_blank" href="http://img112.imageshack.us/my.php?image=konwertfe6.jpg"&gt;&lt;img border="0" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" src="http://img112.imageshack.us/img112/7392/konwertfe6.th.jpg" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="text-align: center;"&gt;&lt;a href="http://img111.imageshack.us/my.php?image=obertkaqr7.jpg" target="_blank"&gt;&lt;img border="0" src="http://img111.imageshack.us/img111/4287/obertkaqr7.th.jpg" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="text-align: center;"&gt;&lt;a href="http://img217.imageshack.us/my.php?image=wnutrigf6.jpg" target="_blank"&gt;&lt;img border="0" src="http://img217.imageshack.us/img217/1319/wnutrigf6.th.jpg" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="text-align: center;"&gt;&lt;a target="_blank" href="http://img217.imageshack.us/my.php?image=wodznakex5.jpg"&gt;&lt;img border="0" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" src="http://img217.imageshack.us/img217/566/wodznakex5.th.jpg" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:3329</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/3329.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=3329"/>
    <title>текущее</title>
    <published>2008-02-11T16:58:52Z</published>
    <updated>2008-02-11T16:58:52Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;Был последний месяц в Вене, поэтому некоторые вещи пришлось отложить и притормозить. Вернулся с кучей полезного и интересного, а также рядом новых идей. Буду это по-тихоньку выкладывать в журнал ... отчасти для личной документации, отчасти чтобы не писать одно и то же по 100 раз разным людям.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Начну также выкладывать зарисовки. Орфографические ошибки будут 100%. Кому не нравится - вон отседова и в бан. 12 лет Австрии и чтение дореволюционных и галицких книг подпортили, и без того не сильные, познания в этой области.&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:3134</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/3134.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=3134"/>
    <title>Раздам кое-что в Вене...</title>
    <published>2008-01-24T13:38:57Z</published>
    <updated>2008-01-24T14:07:23Z</updated>
    <content type="html">В связи с расформированием моей квартиры надо куда-то девать крупногабаритные, и еще человекопригодные, вещи. Восновном это мебель. Покупал в Leiner-e, еще за шиллинги. Вполне нормальный вид, и еще пару лет послужит. Если кому-то что-то пригляделось, или нужно для знакомых - meldet euch, или как там аборигены говорят.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;1. Стол письменный (большой, простой)&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;стол из 4-х деревяных плит, под бук (кажется, светложелтый такой).&lt;br /&gt;&lt;b&gt;2. Стул офисный, на колесиках&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;эргономический, с боковыми ручками.&lt;br /&gt;&lt;b&gt;3. Мульти-медиа-подставка под телевизор&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;на колесиках, с разделом для видео, стеклянной дверкой и разделами для CD и DVD&lt;br /&gt;&lt;b&gt;4. Книжный шкаф&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Белый, высокий (2 м.), с полками&lt;br /&gt;&lt;b&gt;5. Струйный принтер Canon BJC-4200&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;6. Мультифункцианальный аппарат Canon Multipass C80&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;телефон, факс, копир, струйный (цветной) принтер и сканер&lt;br /&gt;&lt;b&gt;7. Стационарный PC&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;не очень старый (лет 5 -- как пишущая машинка сойдет). С плоским экраном, клавиатурой, модемом и ручным сканером.&lt;br /&gt;&lt;b&gt;8. Тумба под телевизор.&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Секция из стенки, с подставкой для ТВ и видео. Внизу шкафчик.&lt;br /&gt;&lt;b&gt;9. Комод&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Высокий комод, с 3 большими и 4 маленькими ящиками, а также большой боковой дверцей (3 полки).&lt;br /&gt;Очень практично и вместительно. Прибл 1 метр высота.&lt;br /&gt;&lt;b&gt;10. Стенка&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Если добрый люд в подвале не растащил (или выбросил), то должна быть еще и стенка (Wandverbau) из 4 секций. Шкаф, ТВ-часть (см п.8), витрина и бар&lt;br /&gt;&lt;b&gt;11. Кровать односпальная (90х200)&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Каркас с открывающимися ригелями. Можно с матрасом (оболочка снимается и стирается)&lt;br /&gt;&lt;b&gt;12. Кухонный уголок.&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;скамейка буквой Г (на 3 человека), стул и стол (раскладывается)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;13. Книги-диски&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Много разных, восновном московское -- диски, кассеты, книги (история, русский язык-орфография и т.п.)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;Знакомым отдам все бесплатно. В любом случае самовывоз из Karlsplatz. Разобранную мебель могу помочь собрать на дому. Если что-то заинтересовало, то спрашивать о деталях (размеры, фото и т.п.). Все отдаю "как есть"...&lt;/i&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:2992</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/2992.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=2992"/>
    <title>С новым годом ?</title>
    <published>2007-12-31T13:01:36Z</published>
    <updated>2007-12-31T13:02:21Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="4"&gt;Всем, кто желает "стандартный" набор всякого на 2008 год, сообщаю, что те же прошлогодние обещания еще не реализовались. Поэтому теперь принимаю все поздравления и пожелания только в наличной форме на кошелек яндекс.деньги нр. 41001148287271&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:2651</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/2651.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=2651"/>
    <title> На  lenta.ru оговорка по Фрейду</title>
    <published>2007-12-18T17:30:23Z</published>
    <updated>2007-12-18T17:30:23Z</updated>
    <content type="html">&amp;nbsp;На&amp;nbsp; &lt;a class="snap_shots" href="http://lenta.ru/news/2007/12/06/upa/"&gt;lenta.ru&lt;img alt="" class="snap_preview_icon" style="border: 0pt none ; margin: 0pt ! important; padding: 1px 0pt 0pt; font-style: normal; font-weight: normal; font-family: &amp;quot;trebuchet ms&amp;quot;,arial,helvetica,sans-serif; float: none; position: static; left: auto; top: auto; line-height: normal; background-image: url(http://i.ixnp.com/images/v3.7/theme/silver/palette.gif); background-color: transparent; width: 14px; height: 12px; background-position: -944px 0pt; background-repeat: no-repeat; text-decoration: none; visibility: visible; vertical-align: top; display: inline;" src="http://i.ixnp.com/images/v3.7/t.gif" /&gt;&lt;/a&gt; оговорка по Фрейду&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img alt="" src="http://i033.radikal.ru/0712/46/99729a13a05b.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Подметил &lt;span class='ljuser ljuser-name_makhin' lj:user='makhin' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://makhin.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://makhin.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;makhin&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt; &lt;a href="http://makhin.livejournal.com/9692.html"&gt;тут&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:2437</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/2437.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=2437"/>
    <title>Звезда в шоке ... гламурные менты за работой.</title>
    <published>2007-12-03T21:20:45Z</published>
    <updated>2007-12-03T21:20:45Z</updated>
    <category term="шок"/>
    <category term="Москва"/>
    <content type="html">Прошел сегодня днем по ул. Покровке и до сих пор в шоке. Каждые 200-400 метров - ДПС (в машине или один отдельно взятый). Как бы сказать, чтобы самому поверить ... РЕГУЛИРОВАЛИ ДВИЖЕНИЕ. Действительно вылавливали лихачей с транспортной полосы, сгоняли желающих бросить авто во втором ряду. В 4 часа дня впервые Покровка не стояла, а неплохо так двигалась.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оказалось, что весь Центр перекрыт и МладоЕдРосы со всей России празднуют победу Путина. Ну и фиг с ними, зато ДПСников впервые в жизни за работой увидел. Шок. А может им понравится, и они постоянно так ... работать ... будут ?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:2124</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/2124.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=2124"/>
    <title>Спорт в массы !</title>
    <published>2007-12-01T13:05:48Z</published>
    <updated>2007-12-01T13:08:07Z</updated>
    <category term="маразмы"/>
    <category term="Москва"/>
    <content type="html">&lt;font size="2"&gt;&lt;a href="http://www.newsru.com/russia/01dec2007/metro.html"&gt;http://www.newsru.com/russia/01dec2007/metro.html&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;На ближайших к Кремлю станциях метро остановят эскалаторы&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Эскалаторы на переходе от станции московского метро "Театральная" до станции "Площадь Революции" в выходные, 1 и 2 декабря, будут остановлены, но пассажиры в эти два дня смогут &lt;i&gt;пользоваться ими как лестницами&lt;/i&gt;, сообщает пресс-служба столичного метрополитена. Впрочем, &lt;i&gt;подняться пешком &lt;/i&gt;по эскалатору со станций глубокого залегания, которыми являются "Театральная" и "Площадь Революции", &lt;i&gt;смогут только люди с изрядной физической подготовкой&lt;/i&gt;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ну как не отреагировать на такую провокацию ! Завтра обязательно поеду на Театральную, и поднимусь пешком наверх !!! Предлагаю один эскалатор и в часы-пик по будням отключать, и предоставлять для подъема пассажиров "своими силами". Реальный вклад в оздоровление москвичей, однако.&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:1968</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/1968.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=1968"/>
    <title>Маразм крепчает ... Россию в ЕС !</title>
    <published>2007-11-29T20:49:21Z</published>
    <updated>2007-11-29T20:49:54Z</updated>
    <content type="html">&lt;table width="500" cellspacing="1" cellpadding="1" border="0" align="center" summary=""&gt;&lt;tbody&gt;&lt;tr&gt;&lt;td valign="top"&gt;&lt;img src="http://euroru.ru//pics/logo.jpg" alt="" /&gt;&lt;br /&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;Д&lt;/span&gt;емагогическая&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;П&lt;/span&gt;артия&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;Р&lt;/span&gt;уссляндии&lt;/font&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;div style="text-align: center;"&gt;и сайт подходящий -&lt;br /&gt;&lt;a href="http://euroru.ru/"&gt;ОйРоРуРу&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;свинячий визг, ей богу !&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt;&lt;font size="3"&gt;Ну все, началось ...  в России появилась партия, которая зовет народ за собой в светлое ЕСовское будущее. Делает она это еще очень по-любительски, но чувствуется мудрая поддержка опытной руки...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ладно, откроем и этот "фронт". Сколько навидался, чего не понасобирал в ЦВЕ из оперы "вступление в ЕС", который на трезвую голову иначе как Аншлюсом и не назовешь... с евро-истериками в России нужны и евро-реалисты (cz-Клаус и ко).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;Ой люди, куда Вы прете, кому лапшу на уши вешаете ? ЕвроСоюз уже не тот, что в начале 90ых. Мы (да и Украина с Белорусью даже) им даром не нужны, они нам - подавно ! &lt;/i&gt;&lt;/font&gt;&lt;br /&gt; &lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:1539</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/1539.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=1539"/>
    <title>Кучма - после майдана (записки президента 2005-2006)</title>
    <published>2007-11-28T13:55:21Z</published>
    <updated>2007-11-28T13:57:17Z</updated>
    <category term="книги"/>
    <content type="html">&lt;table width="500" height="335" cellspacing="1" cellpadding="1" border="0" align="" summary=""&gt;&lt;tbody&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;img alt="" src="http://www.neshima.com/images/25000253641.jpg" /&gt;&lt;/td&gt;&lt;td valign="top"&gt;&lt;font size="3"&gt;Купил сегодня книгу Л.Кучмы - "После майдана, записки президента 2005-2006"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;По сравнению с первой "его" книгой &lt;span style="font-style: italic;"&gt;Украина - не Россия,&lt;/span&gt; книга издана попроще, и действительно похожа на записки из дневника. Первые пролистанные страницы понравились, обнадеживает. Все же первую книгу писали ему, и он ее прочел одним из последних... мужик, вобщем неглупый, и побольшому - последний украинец. Сейчас только вопрос времени, когда эта химера - созданная фашистами и коммунистами-  "гос.У." рухнет...&lt;/font&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:1327</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/1327.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=1327"/>
    <title>12 кирпичей в одном переулке !</title>
    <published>2007-11-27T11:56:18Z</published>
    <updated>2007-11-27T12:00:47Z</updated>
    <category term="маразмы"/>
    <category term="Москва"/>
    <content type="html">&lt;font size="3"&gt;Год назад в одном московском переулочке ввели одностороннее движение, но местные все равно ездили по-старинке. Уж не знаю кто (хоть и догадываюсь), но на метрах 200-300 вдруг вырисовалось аж 12 (!!!) знаков-"кирпичей". И смех, и грех...&lt;/font&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;table width="60%" cellspacing="1" cellpadding="1" border="0" align="center" summary=""&gt;&lt;tbody&gt;&lt;tr align="center"&gt;&lt;td&gt; &lt;a target="_blank" href="http://img150.imageshack.us/img150/7972/kazarmy1ux7.jpg"&gt;&lt;img border="0" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" src="http://img150.imageshack.us/img150/7972/kazarmy1ux7.th.jpg" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt;&lt;a href="http://img153.imageshack.us/img153/7994/kazarmy2ck1.jpg" target="_blank"&gt;&lt;img border="0" src="http://img153.imageshack.us/img153/7994/kazarmy2ck1.th.jpg" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;&lt;td&gt;&lt;a target="_blank" href="http://img148.imageshack.us/img148/3482/kazarmy3fk9.jpg"&gt;&lt;img border="0" alt="Free Image Hosting at www.ImageShack.us" src="http://img148.imageshack.us/img148/3482/kazarmy3fk9.th.jpg" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr align="center"&gt;&lt;td&gt; &lt;/td&gt;&lt;td&gt; &lt;/td&gt;&lt;td&gt;&lt;font size="2"&gt;тут аж 7 кирпичей видно&lt;/font&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:czubar:1183</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://czubar.livejournal.com/1183.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://czubar.livejournal.com/data/atom/?itemid=1183"/>
    <title>Пару цитат из воспоминаний Максима Скорупского ("Макса")</title>
    <published>2007-11-27T11:21:52Z</published>
    <updated>2007-11-27T12:01:59Z</updated>
    <content type="html">&lt;font size="3"&gt;Читал тут как-то довольно интересные автобиографические заметки Максима Скорупского&amp;nbsp; - волыняка, националиста-мельниковца и&amp;nbsp; боевика УПА, успевшего до того побывать в советских партизанах. Идеологии в его воспоминаниях мало, зато очень много просто описания жизненных ситуаций и как это было - глазами обывателя.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Понавырывал пару интересных кусочков, но всем советую ознакомиться с &lt;a href="http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/"&gt;этой книгой "Туда, де бôй за волю" полностью&lt;/a&gt;.&lt;/font&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Дальше приглядевшиеся открывки..."&gt;&lt;br /&gt;http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part1.html&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Нам не подобалось, що серед відомих нам постатей Проводу ОУН була більшість галичан.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Гетьманці взагалі осуджували націоналістів, закидаючи їм грошеві надужиття в Карпатській Україні. Розкол в ОУН вони коментували, як доказ нежиттєздатности націоналізму взагалі.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В роботі й пропаганді бандерівців помічав я сильну зарозумілість і легковажність - мовляв, сама молодь збудує українську державу, бо не знання і вміння, саме хотіння перемагає. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я бачив у Берліні те саме явище, що в нас в Стараховицях: до ОУН полк. Мельника належали всі поважні й більш освічені люди, а при бандерівцях було більше запальної, але недосвідченої й неосвіченої молоді. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;22 червня 1941 року загриміли в горах гарматні стріли. Зудар двох імперіялізмів - Берліну і Москви - почався. В наших рядах запанувало піднесення і ми з якимсь дивним почуттям радости чікували з дня на день виїзду на фронт. Знов Ц. дужче почав затягати маршеву пісню, хлопці сильніше вистукували чобітьми. Ми чекали нашої участи в боях проти большевизму...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;...в програму вишколу німаки почали вводити якісь поліційні штучки і в нас склалося враження, що вони не хочуть нам дати повного військового вишколу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part2.html&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На будинках українських установ виднів тризуб, а по боках не лише німецькі державні, а й українські прапори. Українські поліцисти носили на шапках тризуби. В Крем'янці так було на початку, як прийшли німці. Пізніше німці все це поусували. На Поліссі німці залишили ці зовнішні прояви українства, щоб порізнити населення з совєтською партизанкою, бо вона ці прояви нищила.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Всі лісництва відвідували совєтські партизани, а навіть багато людей на посадах погинуло з їх рук.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;До того всього Литвин, щоб не потрапити на поганий рахунок у населення, а тим самим у партизанів, продавав ліс направо і наліво. За пів літри самогону й кусень сала дядьки будували хати, клуні й все, що було їм потрібне. Ще тільки треба було просити дядька, щоб низько при землі стинав дерево. Інші лісничі, які трималися правил лісової господарки, були, за намовою населення, вже давно зліквідовані партизанами.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Як бойова одиниця, наш батальйон не являв жодної вартости. По-перше, склад людей був різний. Більшість колишніх червоноармійців, частина парашутистів і частина євреїв, утікачів з "гетта", і дуже мала частина місцевого населення. Самий "зброд" і все розсобачене та здеморалізоване. По-друге, відділ був розбитий на масу підвідділів з т. зв. спецзавданнями: "міньорщики", пропагандисти, зв'язок, охорона, розвідка, постачання - і битись не було кому. Зброї також було мало, її збирали серед населення. Основну силу відділу творили парашутисти, але їх було дуже мало. Старшини, які були в німецькому полоні, були на правах бійців. Навіть капітан і майор залишались рядовиками.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Загально дії совєтських партизанів обмежувалися грабунками, долагоджуванням спорів і порахунків цивільного населення. Хто дав більше горілки, той був правий. Найбільше терпіли на цьому свідомі українці. Щоб розстріляти людину, досить було знайти в хаті "Кобзаря" краківського видання. "Це фашистівський", казали большевики. Скільки невинних людей розстріляно на донос, ніби в нього була зброя..!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На північ від Прип'яті були добрі партизанські з'єднання, що рекрутувалися з бійців червоної армії. Вони добре билися і для німців були поважною небезпекою. Наша частина, одержавши згодом поповнення і озброєння, розгорнулася також у поважну силу.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Назагал з їхнього оповідання нам стало ясно, що почалась українсько-німецька війна. Український нарід у Західній Україні підіймає зброю проти німецького окупанта. Це був стихійний рух проти німецького терору й гніву, і не можна сказати, щоб одна, або друга Організація його викликала.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Українські повстанні сили, як бачимо, оформлювалися в зародки аж чотирьох армій: 1) УПА-Бульби, 2) відділи ФУР, 3) Військові відділи ОУН полковника А. Мельника, 4) військові відділи ОУН Бандери. Провадити боротьбу з окупантом аж чотирма арміями - це б було божевілля.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Починаючи з нашої акції на Кути, день-у-день, як тільки заходило сонце, небо купалося в заграві пожеж. Це палали польські села.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Партизани, не зв'язані ближче з політичними справами, не бачили жодної різниці - чи належатимуть до того, чи до того відділу...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На відтинку шоси Смига-Судобичі, недалеко переїзду залізниці Крем'янець-Дубно, в старих окопах на горбку заляг наш відділ. Від 5-ої до 8-ої години ми виглядали німецьких машин. Проїхала вантажна машина з робітниками, пропустили ми ще одну поштову німецьку машину, не зачіпали. Нам хотілося здобути зброю, чекали військової машини. Нарешті, вже знудилось чекати і вирішили, що б'єм" першу, яка появиться, машину. За кілька хвилин загула таксівка, посипалися стріли, зацокотів кулемет Руського. Машина захиталася, як корабель на морі, і раптом з'їхала в рів. Стріляючи, підбігаємо до машини і своїм очам не вірили: з авта висипалися чотири трупи, між ними священик і єпископ Олексій (Громадський). Всі жахнулися. Сталася фатальна помилка.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Таким чином. крім наших військових таборів, у тому самому лісі були цивільні табори населення. Я часто відвідував своїх родичів дома, або в лісі (в наметах). Мати скаржилася на мого брата Петра, що він дуже відважний і не хоче йти спати разом з ними до лісу, а залишається спати дома.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;По кількох днях нудьги вирішили до повороту групи також щось зробити. Вони ж, напевно, будуть оповідати про свої подвиги. А ми що? Просиділи на місці?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part3.html&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Між відділами в терені бували вже часті сутички і суперечки, траплялися випадки взаємного роззброювання. Це не прибирало ще гострих форм, але гармонія співжиття мельниківських і бандерівських відділів поважно захиталася.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Деякі дискусії доходили до того, що Українську Державу має очолювати Бандера, а якщо ні, то хай України не буде. Ясно, що так не говорив ніхто з поважних людей. Так говорила лише задурманена молодь.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Для нашого Проводу було ясно, що до виборення Української Держави ще далеко й напевно доведеться нам її виборювати не від німців, а від московських большевиків, чи від якоїсь нової Москви. Тому головна увага мусить бути звернута не на сьогоднішню боротьбу з німцями, а на майбутню - з москалями.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Наше завдання - втримати конспіративну підпільну сітку ОУН, бо коли большевизм є в основному більша сила політична, як мілітарна, то з нею й боротись треба засобами й методами головно політичної натури. Партизанка - це може переходова форма боротьби, а політичне підпілля - стала й єдина на довгі роки. Тому недоцільно нам надто розгортати партизанку. Недоцільно зривати великі маси в ліс без зброї, амуніції, а головне - без перспективи для широкої партизанки в совєтських умовах. На цій підставі партизанка для нас - пристановище для розконспірованих людей і база військового вишколу та підготови військових кадрів на майбутнє. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Маючи партизанку, ми маємо змогу бити німецького окупанта по пальцях, відповідаючи терором на його терор. Але немає для України рації раптово розвалювати німецький східній фронт. Чим довше триває війна з Москвою, тим краще, тим більше вона вичерпується. Навіть західні аліянти тримаються цієї тактики й не починають десанту у Франції, бо що ж їм шкодить, коли два вороги людства-гризуть собі горло?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;По зв'язку наші боївки з Дубенщини прислали нам чотирьох калмиків, які здезертирували з німецької залоги Смиги. ... Ті чотири, які залишилися у нас у лісі, чудово себе почували і були вдоволені з нашої гостинности; зокрема, їх підбадьорювали й давали їм певність колишні червоноармійці-українці, а їх було в нас досить багато. Крім українців було кілька росіян і один грузин.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Напроти села Куликів, у річці Ікві біля Бережець, німці, виставивши варту, купалися і вигрівалися на пляжі. Крук корчами підліз із відділом до німаків і несподівано вдарив на них. На місці впало двадцять німаків. Пізніше він пішов із відділом до села Бережці і знищив решту залоги німецької жандармерії, якої всіх разом з тими, що купалися, начислювали до сорок чоловік. Забравши магазин одягу і зброї, відступив до лісу. Врятувалось лише шість німаків: вони голі забігли аж до Почаєва. Після цієї акції майже вся чота відділу Крука носила німецьке обмундуровання.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;30 червня бандерівці врочисто святкували другу річницю проголошення самостійности у Львові, розпалюючи по шпилях гір і горбків багаття. В кінці місяця появилися бандерівські летючки, в яких закликалося всі діючі відділи українських партизанів підпорядкуватися головному штабові УПА (Українська Повстанча Армія). Як шеф штабу, був поданий Тур. З табору Крука почали пускати на нашу адресу погрози роззброєння, коли ми не підпорядкуємось. Але офіційно з боку бандерівців ніхто не давав жодних пропозицій. Наш штаб не надавав цим фактам особливого значення, трактуючи цю летючку, як ще одну витівку групи Бандери, бо ж це було неповажно говорити про спільний штаб УПА, коли УПА - це був Бульба й поза представником ОУН А. Мельника, там нікого з бандерівців не було.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Точно о годині дванадцятій з третього на четвертий день липня (з неділі на понеділок) усі були на визначених місцях. Німці не подавали ознаків життя. Починати нам стрілянину, коли ми опанували місто, не було потреби. Двісті порожніх возів із великим шумом і тарахкотінням по поганій шосі в'їхали в місто. Сипалося розбите скло вікон і тріщали двері магазинів, млина, аптеки й кооперативи. "Чисткам йшла організованим порядком. Наш доктор порався в аптеці і вибирав дорогі для нас усякі медикаменти. До години ліві до четвертої ранку на вози був заладований навіть теплий хліб із пекарні. Збоку німців не було ні одного пострілу. Даний був знак відступу (біла й зелена ракета). Гарматники і мінометники не витримали і дали кілька пострілів по замку.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вздовж дороги в нашому напрямку, що кілька метрів були вкопані совєтські "максими", у бійців була переважно автоматична зброя. Озброєння і число людей свідчило про великий совєтський партизанський відділ. ... Проходимо вздовж їхніх становищ, вражає мене різноманітність одягу бійців, брудний їх вигляд і загартовані лиця. З виправки видно, що це переважно колишні червоноармійці. ... Тоді тов. Руднєв запитав мене, чи я згідний на завішення зброї, поки ми покінчимо переговори в справі перемир'я. "Шкода, каже, набоїв і людей". ...- От сьогоднішній приклад, почав один, ви і ми зазнали непотрібних втрат у людях. То була помилка наша: ми думали, що ви - німці, бо наші бійці побачили ваших у німецьких шинелях. ...&amp;nbsp; Розмова між нами велася російською мовою, але коли я заявив Руднєву, що буду говорити по-українському, бо так можу легше висловитись, тоді він заговорив до мене гарною літературною українською мовою. .... На закінчення один із старшин вийняв теренову карту і ми розділили ліс на дві частини. Одну сторону лісу займатимемо ми, другу - відділ Колпака Захоплені ними наші підводи вони повертають нам. ... В Колпака понад 2 тисячі, ... Наша зустріч із Колпаком була цілком випадкова.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тяжко рішитися на братовбивчу війну, і я вирішив особисто піти на переговори до бандерівців та представити їм жахливі наслідки, які можуть бути з цієї історії. Наш табір добре озброєний, є досить амуніції і знаходиться в такому стратегічному положенні, що, щоб його взяти наступом, треба покласти багато жертв. Я надіявся, що як це не поможе, то може зворушу їхнє сумління, закликаючи не деморалізувати молоді, що прийшли в ліс боротись за Україну, а не за партію. Але то були люди вирафіновані, серед командного їх складу був Еней, який перед наступом на наш табір мав промову до стрільців, заявляючи, що вислід акції має вирішити "бути, чи не бути" проводові Бандери. Або він буде провадити нарід у боротьбі, або запанує загальний хаос, що заведе український нарід у безодню.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вся стрілецька маса була проти пролиття братньої крови, але диктатура нахабів перемогла.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сходимо з Круком в долину. Він став малювати мені дійсність. - Відкликати акції я не можу, знаю, що будуть жертви, але ви мусите піддатися. Українська Повстанча Армія мусить бути одна і під одним штабом; зрештою, в наших політичних колах ця справа вирішена. Ми маємо перевагу і не відступимо, хоч би що. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;І вже було запізно. Нас, усіх командирів, до чотових включно, бандерівці арештували. Довкола землянки колишнього нашого штабу, де ми були зібрані, виставили варту з кулеметом. Роззброєних стрільців розпустили по домах. Залишилась лише мала горстка хлопців, котрим було далеко додому (із східніх земель, Карпатської України, Галичини й інші, які взагалі дому не мали).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Чому ви всього відділу так, як він був, з озброєнням і в цілості, не включили до складу УПА? Невже ви не маєте довір'я до нас, як до українців і патріотів? Ви сплямили вояцьку честь, відбираючи від нас зброю. Кожний стрілець присягав на вірність зброї, вояк не може здаватися, ви зломили вояцьку мораль молодих хлопців. Ви внесли в ряди війська політику. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Мельниківці добровільно не погодилися б, а що впали жертви, то це річ питома для кожної революції. Там, де рубають дрова, там тріски летять.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Після нашого роззброєння, Яворенка бандерівці дальше переслідували. Вони ще після першої його втечі видали наказ його піймати живого або мертвого. Але Яворенко, як спритний ватажок, не потрапляв їм у руки. Малим відділом маневрував у терені, робив рейди в Галичину, збирав зброю й амуніцію. Провадив війну з німецькими "гренцшуцами", а до бандерівців він поставився так, як і ми. Не хотів проливати братньої крови, з тією лише різницею, що не здавався. Наші хлопці, що були розпущені з лісу бандерівцями, поповнили його ряди. Під осінь 1943 року він знов побільшив свою активність під плащиком Бульби, змінивши назву ФУР на УНРА (Українська Народня Революційна Армія). Роз'їжджав по селах з промовами і став народнім героєм і пострахом для бандерівської СБ.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Коли УПА закріпила за собою всі терени, Яворенко розпустив хлопців, а сам з довіреними людьми, перейшов у глибоке підпілля. Так і залишився він у совєтській дійсності.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Обличчя горіло мені соромом перед родичами й односельчанами. Політична група, куди я належав і захищав її політичну лінію перед населенням і перед політичними противниками, капітулювала. Я палав ненавистю до бандерівського руху, відчував їх нахабство і безправ'я на кожному кроці. Я був свідомий того, що ці люди провалять українську справу, але рівночасно втратив віру у власний політичний провід.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Не підлягає сумніву, що з часом ситуація зміниться. Бандерівців осудить історія, але сьогодні, вони на якийсь час пани ситуації, і пересічному чоловікові важко йти проти них. Вони сьогодні провадять УПА, але не вони її складають, їхня перевага - річ умовна й часова. У вогні боротьби провід зміниться на засадах справжніх вартостей, а не партійної приналежности. Отже? Отже, треба в цій боротьбі брати участь. Адже ця боротьба, це боротьба українського народу; тож відкидаючи бандерівські методи й тактику, не можна залишити народніх мас.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В дальшій розмові з Зеленим довідався я, що праця бандерівців розгорталася дійсно з великою швидкістю. По всій Волині і Поліссі творилися відділи УПА, поставлено цілу сітку адміністрації, що має охопити все життя і закласти підпільну державу з усіма ресортами. Де те все подінеться, коли прийдуть большевики, про те не думав ані Зелений, ані я.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Того самого дня, вертаючися до дому, зайшов я разом із Зеленим на віче. На царині, між юрбою селян, на підвищенні розпинався молодий політрук, пояснюючи селянам правильність лінії бандерівців, яка об'єднує в боротьбі проти ворога всіх трудящих українського народу. Мельниківці - це пани, інтелігенція в краватках, а ми, мовляв, закачуємо рукави до праці і т. д.&amp;nbsp; Його "ораторський" голос і вислови нагадували 1939 рік, коли совєти визволили Західню Україну від польського гніту. Клясовий підхід, виразно зазначений у його промові, якось немило вражав мої вуха. Відразу можна було пізнати, що він не встиг ще ввійти і пересякнути духом націоналістичної пропаганди, він застосовував совєтську методу пропаганди, але треба йому було признати, що говорив досить добре. Після закінчення його "речі" Зелений, як влада безпеки, оголосив, щоб населення не вешталося без потреби по лісі, де стоять відділи УПА, загрожуючи суворою карою.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Курінь Осипа вибирався на акцію проти совєтських партизанів. Ближчих даних про акцію я не мав тому, що відділ був готовий до відмаршу й не було часу про те розпитуватися. Знав я, що одночасно з куренем Осипа вибирається на спільну акцію також курінь Крука. Значить, мала бути велика розправа з совєтськими партизанами.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;СБ почала масову чистку серед населення і в відділах УПА. За найменшу провину, навіть за особисті порахунки, видавалося на селянина кару смерти. По відділах в більшості випадків терпіли східняки. Трудно було їм захиститися перед засудженням, що той чи той "неблагонадійний", бо їх ніхто не знав; не було другого східняка з його місцевости, котрий посвідчив би за нього. Один із таких засуджених втік від розстрілу зі зв'язаними руками. Ясно, що прихильної пропаганди для УПА він не робив.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Взагалі СБ і її діяльність - це була найчорніша сторінка історії тих років.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Служба безпеки була зорганізована па німецький зразок. Більшість командирів СБ-це колишні курсанти з німецької поліційної школи в Закопаному (з років 1939-40). Ними були переважно галичани.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Для стрільців, що дезертирували або провинилися, були створені карні сотні, а навіть па Поліссі був карний табір - кентавр, як його звали. Він знаходився в околиці В. Стидиня. Комендантом кентавра був Дорощук. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;УПА, охоплюючи в цей час лише Волинь і Полісся, була поділена на групи, що відповідали територіяльним комплексам, а саме: Північ, Південь, Захід і Схід (раніше були три перші, пізніше четверта).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хоч бандерівці й заявляли, що УПА надпартійна, проте, в перший період (відколи перейнято цю назву від Бульби) нею цілковито керувала ОУН-Бандери. Тому населення так і називало партизанів бандерівцями, хоч з переконання вони бандерівцями не були.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В відділах УПА були наставлені "політруки" й уповноважені СБ. їхній вплив був такий великий, що часто військовий ступінь чи функції в відділах залежали від "політруків". У відділі першою особою був партійний відпоручник. Районовий ОУН Бандери мав право наказати сотенному, що знаходився на його терені, якусь акцію. Тут часто доходило до непорозумінь, бо одночасно сотенний міг мати інший наказ від зверхника УПА. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В дорозі до лісу, при переході залізниці, мадярські пости без жодних перешкод дали нам дорогу. То були перші початки УП-івсько-мадярського порозуміння.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Командування Групи Південь так було певне своїх сил, що не звертало достатньої уваги на ведення розвідки проти німців. Всі дані про ворога подавало майже виключно населення. Найменший рух німецьких залог був для нас відомий,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Настрій моєї сотні був далеко не найкращий. Сходу вояки боялися, тому так важко було мені скласти сотню. Взагалі партизани неохоче відривалися від своїх рідних околиць ,а тим більше неохоче йшли в зовсім незнаний терен, зачумлений большевицькими партизанами й провокаторами. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Акція на ліс (що найважливіше з усього) була переломовим моментом для східняків в УПА. За кілька днів після акції, коли все устабілізувалося й повернулося нормальне життя в УПА та були наладнані зв'язки, цілком випадково викрилась широко зокроєна зрада. З джерел СБ було нам відоме ось що:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Один зв'язковий, під час акції, мав доручення від майора Голубенка (колись шеф штабу Крука, а тепер групи Південь) передати "грипса", писаного майором, одному з колишніх старшин червоної армії, який у той час був інструктором у школі підстарший УПА. Наглий наскок німців і літаки налякали молодого стрільця, і він, не виконавши наказу, втік до села Обгова. По кількох днях, коли все втихло, стрілець, злякався знов кари за невиконання наказу, тому вирішив прочитати "грипса", щоб знати, наскілько це була важлива справа й якої сподіватися кари. Тут він зробив велике відкриття. В "грипсі" майор Голубенко пише до свого старого знайомого лейтенанта (вже не перший раз) і питає, чи той готовий виконати дане завдання. Далі, дослівно стояло: "Вже настає час, бери своїх хлопців і кінчай з голотою. Тих, які здадуться без бою, можеш узяти з собою, а решту постріляй, зброю, якої не можна взяти, спали." І подано збірний пункт (означене місце в лісі).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Прочитавши такого змісту "грипса", стрілець негайно зголосився до штабу і віддав "грипса" Енею; в тракті досить хитрого тим разом слідства СБ виявилось, що кілька колишніх старшин червоної армії на керівних становищах були в змові і мали завдання розкласти УПА й знищити штаби та провідних людей. Керівником акції був спеціяльно висланий большевиками шпигун. Час їхньої зради був визначений на день, коли німці робили акцію на ліс, якої вони (зрадники) не передбачали.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Маючи такі докази проти декого, трудно було для СБ бути справедливою. Почалася майже тотальна перевірка східняків, в тому числі впало багато й невинних. Майор Батько особисто при вистроєних відділах УПА, сказавши глибоко патріотичну промову, сам власноручно розстріляв майора Голубенка. За тиждень після того СБ натрапила на матеріяли, які доказували, що сам майор Батько був у змові з Голубенком, і що він стріляв його лише для того, щоб, здобути собі довір'я і далі продовжувати шпигунську роботу. Цей випадок є зразком відданости деяких комуністів, зокрема майора Голубенка. Він же міг видати Батька, але відданість своїй справі була для нього понад усе. Волів згинути від руки свого товариша, ніж зрадити справу й зірвати роботу.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Після тієї чистки східняків витворилась жахлива ситуація. Східняки не довіряли західнякам і боялися СБ, західняки не довіряли східнякам, у кожному добачаючи зрадника. УПА не могла обійтись без східняків, добрих військовиків, але довір'я до них було захитане. Більшість з них були незвичайно українській справі віддані, й підозріння ставило їх у жахливу ситуацію. Ті речі були подані органам СБ по всіх відділах УПА і всюди почалися подібні історії. Багато східняків, щоб не жити в непевності, почали тікати на східні області України, ширячи пропаганду, яку живо підтримували совєтські партизани, що західняки - "бандерівці" - ріжуть усіх східняків підряд, навіть жінок і дітей. Це дуже пошкодило популярності УПА також на Західній Україні. Хоч большевикам не вдалось розкласти УПА, то проте пошкодили вони нам дуже. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Зарозумілість і впертість західняків, зокрема галичан, а в першу чергу бандерівців, спричинює ігнорування наддніпрянців, що почуваються цим вражені, а то й ображені. Вони хочуть, щоб їх розуміли й їх погляди респектували, а західняки вимагають від них повного зречення своєї власної думки, інакше їх трактується, як чужих. Це використовують большевики й наказують своїм агентам бути більш папістами, як сам папа в "західництві". Результат: бандерівці відкинули тих наддніпрянців, що були чесними українськими патріотами, але не у всьому погоджувались, а прийняли агентів, які зовсім пристосувалися і свою вірність бандерівцям доказували нищенням, напр., мельниківців, виконуючи своє завдання: знищити український самостійницький елемент.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Був, наприклад, в Лановецькій боївці Іскри старший лейтенант Міша. Він мав повне довір'я бандерівців, бо дуже запопадливо вишукував і мордував мельниківців. Врешті зрадив і перейшов до відділу Ковпака, що у жовтні 1943 року вертався з Карпат, застріливши при цьому Іскру. То було між селом Якимівцями і хутором Рідкодуби, Крем'янецького повіту.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Під час чистки східняків був розстріляний сотенний Петро, а пізніше восени лейтенант Лисенко, що був у таборі Хрона від самої весни. Перший можливо був підозрілий, але Лисенко був кращим патріотом від багатьох західняків. Бувшого шефа штабу Лубенського куреня, старшого лейтенант Барвінка, також розстріляно, так - на всякий випадок, без жодного обвинувачення. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На зв'язку в Крилові сидів політичний провідник Ворон. Він був "махером" у справах Сходу, через нього йшли зв'язки на Наддніпрянську Україну. З походження галичанин, був у 1941 році, як бандерівський діяч, на східніх землях. Спокійної вдачі і дуже толковий хлопець. Хворий на сухоти, був дуже відданий партії.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Щоб не було непорозуміння, я йому вповні представився і висловив свої погляди. На диво, в той час і пізніше він дуже прихильно до мене ставився і абсолютно з усіма деталями зорієнтував мене в праці бандерівців на Сході. Він вважав, що в 1941 році бандерівці зробили масу помилок, а тепер з труднощами почали їх направляти. Зв'язки на східні області України вели виключно через міста, по селах симпатиків було мало. В містах було легше зачепитись і конспіруватись. Так, наприклад, зв'язок на Київ ішов через Житомир.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Рейди відділів на схід мали бути живою пропагандою визвольної боротьби й одночасно мали творити сітку організації ОУН-Бандери, закріплюючи за собою зв'язок із Західною Україною. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Село Велика Клецька було однією з "республік", подібних як село Антонівці, де була виключно влада УПА. Тут знаходився, крім штабу групи Схід - Верщаки, шпиталь УПА і головна господарська станиця. На другий день після мого прибуття, я пішов зголоситися до командира Верещаки. В квартирі шпиталю я зустрів начальницю Червоного Хреста Галку (моя знайома з Шумська) і Олега (Ілька Ткачука) з товаришами. Почав розмову і розповідав про спалені колгоспи. Тоді встає Верещака, молодий хлопець, здорова клинувата голова, в совєтській сорочці. Я його вперше бачив, а Олег мені нічого не сказав, що це командир. Верещака сказав: - Хто вас уповноважив таке робити? Я являюся командиром групи Схід і тільки я можу вказати методи, якими послуговуватися на сході і я за це відповідаю. Тепер я вас потягну до відповідальности за те, що самочинно провадите акції, шкідливі для нашої справи... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Спочатку всіх полонених совєтських партизанів СБ розстрілювала, але пізніше ми побачили, що це ідіотизм, бо таким способом треба було вистріляти всіх східняків, що були в совєтській партизанці і в червоній армії, а з ким тоді робити революцію проти совєтів, яку намічала програма УПА?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хто відхилився від їх зарядження про мобілізацію, того розстрілювали разом із усією родиною і палили хату. Не один нами розстріляний був щирим українцем-патріотом і просився в УПА, але СБ була безоглядна і не дивилася на національність.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Цивільне населення в перших п'ятьох селах, куди ми вступили, тікало від нас, як від татар. Тікали навіть старі люди.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;До них доходили всякі вістки з Західньої України; вони чули, що Західня Україна вже самостійна, що має свою армію, магазини зброї, одежі і харчів. Серед них був популярний Бульба, бандерівців і мельниківців вони рахували за славних вояків, що борються за спільну справу. Націоналізм, як такий, був для них чужий, вони його не розуміли, їхнім ідеалом була самостійна Україна, якої вони так чекали, але устрою її собі добре не уявляли. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Одначе, його вражало наше обходження з полоненими спочатку, коли ми їх розстрілювали і те, що наші західняки між собою, зокрема організаційні хлопці, вели балачки, але лише між собою. З моментом, коли він підходив, вони затихали і зміняли тему. Він відчував, що до нього не відносяться з повним довір'ям і йому було прикро.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Треба було поширювати свою "упівську" територію на північ за Случ, в більший комплекс лісів. Але вся біда в тому, що раніше ми цього не зробили і до сьогоднішнього дня той терен залишався в руках польсько-совєтських партизанів. Головне командування УПА дало наказ прочистити й закріпити цей терен.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part5.html&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Словом, розраховувано на розклад червоної армії. На тинах, будинках і придорожніх стовпах прийдеться розвішувати пропагандивні плякати і розписувати крейдою чи фарбами всякі кличі проти СРСР і Сталіна, а при тому проти націонал-соціялізму й Гітлера.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;При тому було постановлено дезертирів червоної армії до УПА не приймати (між ними могли бути агенти і провокатори); направляти їх до рідних місцевостей і там вони нехай організують визвольну боротьбу. Якщо до УПА перейде ціле військове з'єднання з командирами червоної армії, то дати їм вказівки, щоб діяли самостійно, без пов'язання з сіткою УПА.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Німці, "поборюючи рух УПА", винищували волинські села та розстрілювали цивільне населення. В'язниці були переповнені українцями. Поляки брали активну участь у нищенні українців. Німці взяли їх собі за помічника, вірного в боротьбі з українцями.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Початий УПА були переходовим моментом, коли треба було стихійність в народі направити в русло державної творчости та не допустити до пашківських республік і отаманщини. Тому деякі моменти були прикрі навіть для вас особисто, але я думаю, що ви ставите справу вище особистих амбіцій. Підете в Галичину, не дивуйтесь існуючим порядкам, бо Галичина, будучи в інших політичних та господарських умовах, мусіла провадити трохи відмінну політику супроти німців. Волинь та Полісся були базою наших змагань, де боротьба прибрала найбільших розмірів. В тому часі на всіх українських землях боротьба провадилася з деякою різницею в методах. Тепер, з відступом німецької армії, Галичина стане всім своїм комплексом проти нового окупанта. За Галичину ми можемо бути цілком спокійні, бо вона стояла і стоятиме на сильному національному грунті. Тепер у Галичині твориться велика кількість збройних відділів УПА. В цілості ми опираємося на дві воєнні бази: Полісся та Карпати.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На другий день нашого постою в Черниці, заінтриговані появою великого з'єднання УПА, німці почали ближче нами цікавитися. За даними їхньої розвідки, вони устійнили місце нашого постою та вислали до нас фон Гохштеттера на переговори. Тому, що з німецького боку офіцер фон Гохштеттер не мав широких уповноважень, а я не хотів у міжчасі порозумітися з своїми зверхниками, наша остаточна розмова буде відкладена на кілька днів. В цій розмові ми, однак, договорилися дотримувати повного невтралітету з обох сторін, спираючися на словах командира УПА та німецького офіцера. Кличка залишалася та сама, яку ми мали ще з Крем'янця. З німецького боку була подана пропозиція поповнити фронтову люку німецького фронту. З нашого боку я поставив насамперед вимоги постачання зброї та амуніції, потрібної для устаткування одного бойового куреня. Я застеріг собі, щоб командування німецькою армією не мало жодного правного відношення до нас та не впливало на хід дій нашого відділу. Ми мали провадити самостійно військові операції проти совєтів, німці ж мали доставити на домовлене місце домовлену кількість зброї та амуніції.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В імені штабу 4-ої танкової армії, шефом якої був генерал-лейтенант Фангор, приїхав удруге фон Гохштеттер, але цим разом з капітаном Гюбнером та старшим лейтнантом Ріхардом. Німці робили ті самі пропозиції, обіцяючи дати зброю навіть на кілька тисяч стрільців, лише не відразу. Вони, щоправда, дотримали частинно своє слово та прислали нам триста крісів, шість максимів, декілька легких кулеметів, три сотенні, два батальйонні міномети та амуніцію до них, а також сто тисяч патронів. Все це була совєтська зброя. Тому, що німці не доставили всієї обіцяної зброї, я при наступній своїй зустрічі з їхніми зв'язковими офіцерами відмовився закрити їхню фронтову люку, не маючи протипанцерної та протилетунської зброї і заявив, що відходжу за кілька днів у глибше запілля. &lt;/div&gt;</content>
  </entry>
</feed>
